7 травня о 07:14 надійшло повідомлення, що в місті Стрий по вул. Савури, 26 стався вибух газу в приватному житловому будинку.

Будинок двохповерховий, цегляний, розміром 10 х 12 м, перекриття залізобетонне, покрівля металева бляха по дерев’яній обрешітці.

Як з'ясувалося, у приміщенні кухні, під час запалювання пальника газової плити, стався хлопок газоповітряної суміші без подальшого горіння.

Внаслідок цього пошкоджено конструкції житлового будинку, а саме: перекриття між підвальним приміщенням та першим поверхом, сходова клітка, дах на площі 10 квадратних метрів, вибито вікна та двері.

Отримав опіки рук та обличчя чоловік власниці, 1959 року народження. Його госпіталізували у Стрийську центральну районну лікарню з опіками І-ІІ степені голови, кисті та передпліччя. Стан потерпілого – середньої важкості.

http://lviv.expres.ua

На прощі у Гошеві планують встановити рекорд по найбільшій кількості людей у вишиванках.

Цьогоріч ювілейна двадця-та проща до Гошева матиме свою родзинку – усі учасники будуть у вишиванках. МГО "Українська молодь Христові", що організовує цей захід, очікує зібрати 20 тисяч прочан і встановити всеукраїнський рекорд з найбільшої кількості людей у вишитих сорочках.

Сама проща розпочнеться молебнем о 5-й годині ранку 20 травня в кафедральному соборі міста Стрия. Потім о 5.30 год. процесія у супроводі міліції і медиків вирушить до Гошева.

Зі Стрия вирушить спочатку 5 тисяч людей. Процесія йтиме у молитві і розважаннях більше ніж 30 кілометрів до відпустового місця Гошівського монастиря отців Василіан. Там і розташована чудотворна ікона Богоматері. По дорозі люди долучатимуться із сусідніх сіл.

Минулого року на прощі зібралось 18 тисяч людей. 

За словами організаторів,ця проща до Богородиці, присвячується Дню матері. На Ясній горі в Гошеві прочани зберуться ближче до полудня. А уже о 12.00 на тому ж місці розпочнеться архієрейська Літургія, яку очолить апостольський адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ , єпископ Тарас Сеньків.

http://www.dobreserce.com

49-річний мешканець впав у люк телефонних комунікацій. 

Як інформує прес-центр головного управління МНС у Львівській області, чоловік впав на глибину двох метрів.

"Люк був відкритий, потерпілий цього не побачив", - зауважив керівник прес-центру Павло Василенко.

Рятувальники витягли потерпілого на поверхню. Медики "швидкої" меддопомоги відвезли чоловіка до лікарні. Тут йому констатували забій правої ноги.

За матеріалами http://stryi.com.ua 

Сьогодні, 19 квітня у Львові стартувала конференція  «Intro 2012: управління стратегіями та фінансами компаній в часи невизначеності та змін», на якій розглядаються приклади успішних стратегій українських компаній в часи кризи, відбувається аналіз компаній та ринків, які цікавлять інвесторів, а також обговорюється питання передачі бізнесу наступникам.

«Конференція Inro - це нагода для бізнесу говорити на теми, актуальні саме в цьому році, - зазначає  директор  Львівської бізнес-школи УКУ Софія Опацька. -  Оскільки невизначеність стала для компаній новою реальністю, потрібно розуміти як управляти стратегіями та фінансами в цій новій реальності. Сьогодні ми обговорюємо успішні і неуспішні приклади, робимо аналіз та формуємо бачення і розуміння контексту для прийняття рішень в майбутньому». 

Представникам бізнес-середовища також будуть презентовані нові форми управління і новий формат взаємодії бізнесу та суспільства. Дискусійних питань до обговорення винесено багато, але усі погоджуються в одному: в умовах кризи бізнес повинен знаходити нові підходи щодо розвитку.

Саме для цього Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) виступає платформою для конструктивного обговорення існуючих проблем, обміну досвідом та новими ідеями. 

Шановне товариство запрошую 21 квітня посадити дерева. садимо в 11.00 садочок весняночка вул. с.бандери 49а біля міжшкільного комбінату, 13.00 сиротинець вокзальна 10 б. запрошено також зірок спорту і не тільки. беріть рукавички, фотоапарати і гарний настрій.

 

За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя.

Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі «все виросте гірке й тонке».

Походження свята

Вербна неділя – це народна назва великого церковного свята — Вхід Господній до Єрусалиму.

Його виникненню послужили біблійні оповіді: коли Ісус Христос в'їжджав до Єрусалима верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. Але пальмових гілок в Україні немає, вони у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.

Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вѣрбъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095—1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіє».

Народні звичаї

Зранку у Вербну неділю усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненню із церкви легенько б'ють свяченими гілками: Це не я б'ю, а верба б'є, За тиждень — Великдень!

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба було промовляти такі слова:
Будь великий, як верба!
Будь багатий, як земля!
Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. Івикидати її теж не можна.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

Використання верби

Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині.

Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, навесні, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився».

Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе».

Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а юшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань.

Ось як про використання верби у медицині пише Юрій Липа в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви «Пасифлорин», побіч пасифлори — це кора білої верби».

козяча верба

Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу — один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки», або «котики».

Хоча, з іншого боку, верба козяча — один з найкращих ранньовесняних медоносів. Медова продуктивність її достатньо висока — до 150 кг меду з 1 гектара. Мед світлий, ніжний на смак, один з найбільш ранніх, так званий травневий мед. Бджоли збирають з рослини також велику кількість білкового корму — перги.

Підготувала Юлія Царенко, «Рідна країна»